В же якій рік намагаюся потрапити до свого товариша на гонку та ні як не вдається.
Цього року питань їхати чі ні -неставало---тількі їхати, але щоб так щоб ще десь побувати, але як завжди сім'я дала добро не пару днів. Сумчан - хто б зміг поїхати зі мною нема, то залив соляри на дві пенсії, в машину і на Южноукраїнськ. 9.5 годин їзди по нашим дорогам і я в 17.00 на місті.
Саня Бурцайло зустрів, поселив, а потім поїхали дивитися трасу. Перше коло весь час доганяв. Незнаючі траси весь час то проскакував поворот. Tо спішувався - бо не знав що за поворотом торчок і невспівав переключітись. Перший круг дався тяжко. Поїхав другій спокійно (нікого не доганяючи). На фінішном спуску спробував не гальмувати - перед маленькім дропчіком в низу спіймав зміїного укусу. Я на своїй трасі качаю мало (1.8 атм.) - головне що колесо не спускало до ранку-аж ранком дивлюся -пусте. Міняю запасну камеру(херову)та клею пробиту(італійську на всяк випадок)
Приїхали,зарегілись. попили води,чекаю свого заїзду 50+. як завжди тім кому більше 60 їдуть на хвилину раніше(бонус ) за хвилину до старта міркую шо я маю - маю 300км накату (до магазину, 8 кругів своєї траси за два тижня та 150 км по шоссе + два круга вчорашні) та вирішую стартувати спокійно але першим їхати в гору та потім відирватися.
Статруємо, їду середньо до середини дорогі потім Жека став випережати перед поворотом на під'ьом---далі як планував--випережаю в під'ьом,налягаю що духу і на верху пробую від'їхати-перед першим спуком озирнувся -відрив достатній -пішов далі як завжди техніку та спускі на фалах.На верху перед фінішним спуском своїх суперників (ні 60+ні 50+ )покі не помічаю. Далі вирішую їхати аккуратно, стартовий торчок - саму вершину нема зиску їхати - легше вибігти, встаю-біжу-пропускаю Бурцайло Саню, та Куценка, та за ними їду на верх (посижу-зможу-поборемося - ні то зі своїми боротимусь) на першому віражу задок понесло? Мабудь перекачав! на другом теж - відстав, теж на третьому повороті.
Переїджаю трубу там далі поворот с уклоном мене розверта по колу - сніма покришку-колесо, заднє тю-тю. Біжу вперед до фінішу, заміню камеру та ще може? Але до фінішу долеко - біжу назад напростець, міняю камеру качаю - щось бах - ніпіль в камері. Нащупав, впихнув, бортірую, качаю - бам, і ніпіль в камері і кольце резинове злетіло з ніпеля. Клею пробите (голкою наскрізь до спиці) дві диркі качаю - воно як решето - руку в покришку, в середині їжак живе. Цім часом мої суперникі поїхали на третє коло - і їхати ні на чому та і не дожену їх - півтора круга. То - сход.
Але я щасливий бо побачився з друзями. Побачів (для себе) нову трасу - маю досвід як кататись по їжачкам. Поспілкувався з гонцями з другів областей по пив пива з друзями, та в ранці додому. 9.5 годин нашіх доріг. Я не жалкую ні витрачіного часу ні витрат - я три рокі ніде не був на гонках (зокрема Сум). То їду готувати трасу в Тростянці для Кубка України з крос-кантрі в категоріях "Мастерс", та аматорів, та для ХСО велофесту.
А в серпні 31 та 1 вересня очікую всіх у себе на гонці /У гостях у Призрака/ на турнірі -два дні три гонки.
Всім подяка за гарно проведений час в Южноукраїнську.
Комментарии